Concert Fairmont Classic — British Music Kyiv 2022-09-25 16:00:00

«Засадниче правило, яке лежить в основі усього англійського спілкування, полягає у забороні «серйозності», - ділиться британська антропологиня Кейт Фокс. – Ми не можемо сказати «привіт» чи прокоментувати погоду, не намудрувавши кавалка жарту!»

Поділ на «серйозну» та «легку» музику, типовий для європейської культури, у Великій Британії виглядає як нісенітниця. Хтозна, можливо, саме тому в історії класичної музики так мало англійських композиторів? Бо всі вони – всі до одного – писали серйозну музику трохи несерйозно. В їхніх творах багато іронії, веселощів та повністю табуйований пафос.

Концерт англійської музики від Kyiv Mozart Orchestra – це запрошення у світ стильної, вишуканої і дотепної, як самі англійці, музики. Її оркестр, як завжди, виконає з моцартівською легкістю та справжньою віртуозністю.

Послідовник Генделя Вільям Бойс був видатним англійським композитором епохи бароко. Його Симфонія №1 швидше схожа на коротку увертюру, аніж на симфонію в класичному розумінні. Бойс не тяжів до масштабів і патетики, а писав музику задля насолоди: оди і гімни для королівського двору, а також пісні для лондонських «садів задоволень».

Для задоволень створена і Капріоль-сюїта композитора початку XX століття Пітера Ворлока. Вона написана як послідовність танців, що, виявляється, запозичені з трактату французького священника Туана Арбо «Оркезографія» XVI століття. Трактат Арбо був написаний у популярній в той час формі живої бесіди вчителя та учня: на сторінках книги вони обговорюють танцювальні па, етикет, а також етичні і моральні проблеми свого часу. Ворлока ж моральні проблеми, схоже, турбували менше за все: його танці подібні до яскравих іграшок – ну бо хіба англієць може виявити своє серйозне ставлення бодай до чогось, а тим більше до етикету XVI століття?